- розкішник
- —————————————————————————————розкі́шникіменник чоловічого роду, істотатой, хто живе в розкошахрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкішник — а, ч., рідко. Той, хто живе в розкоші; сибарит … Український тлумачний словник
розкішниця — і, ж. 1) рідко. Жін. до розкішник. 2) зах. Жіночий статевий орган … Український тлумачний словник
розкошолюб — а, ч. Те саме, що розкішник … Український тлумачний словник